Российский торговый шантаж: угрозы и реальность

Намагання Кремля не допустити європейського просування України, залишивши її в середовищі власної геополітичної ізоляції проявилося у блокуванні набрання чинності економічної частини Угоди про асоціацію.

Аргументами російської сторони стали ряд негативних наслідків для економіки Росії і Митного союзу. Найбільш повторюваними були: провокація масового реекспорту товарів з країн ЄС в умовах зони вільної торгівлі з Україною та витіснення українських товарів європейськими на російський ринок.

Саме через ці "потенційні загрози", а також через приєднання до європейських санкцій Кремль погрожує ввести мита або ж ембарго на ряд товарів українського експорту вже з початку 2016 року.

Чим погрожує Росія?

 

Аргументуючи намірами захисту російського ринку, постановою уряду РФ № 959 "О введении ввозных таможенных пошлин в отношении товаров, страной происхождения которых является Украина" ще 19.09.14 р. було прийнято рішення застосувати ввізне мито відносно ключових товарів українського експорту до Росії у випадку практичного застосування економічної частини Угоди про асоціацію (тобто з 1 січня 2016 р.).

Вказане, по суті, означає відмову Росії від умов вільної торгівлі з Україною, визначених Договором про ЗВТ СНД від 2011 р. При цьому, першим кроком з боку Росії вже було скасування умов вільної торгівлі відносно Молдови після підписання й ратифікації нею Угоди про асоціацію та створення ЗВТ з ЄС ще у вересні минулого року.

Перші обмеження не надто схвилювали українську сторону.

А тому у відповідь на приєднання України до європейських санкцій, уряду РФ своєю постановою від № 842 від 13.08.15 р. додатково запровадив ембарго щодо низккисільськогосподарських товарів з України: яловичини, свинини, молока та молочної продукції, овочів, фруктів, ковбас, тощо.

Тож у випадку, якщо з російським урядом не буде досягнуто окремих двосторонніх домовленостей (що є малоймовірним), з 1 січня 2016 року, торговельний режим з Росією окрім введення мит на товари зі списку постанови РФ № 959 (а це близько 20% українського експорту до Росії) буде доповнено ембарго ряду сільськогосподарських товарів (2,7% експорту України до РФ).

 Про відсутність загрози реекспорту

 

Розклад питання реекспорту європейських товарів на російський ринок через Україну дозволяє встановити з одного боку правову неможливість, з іншого – економічну недоцільність указаного.

По-перше, з юридичного боку реекспорт є неможливим з огляду на правила походження.

Останні закріплені з боку українського і російського уряду в Угоді про Правила визначення країни походження товарів в СНД, що є невід’ємною частиною до згаданого Договору про ЗВТ СНД від 2011 р.

Згідно пункту 5.1 Угоди випливають обов’язкові умови, за яких товари, що експортується з України до Росії, користуються режимом вільної торгівлі. А саме:

-         українське  походження товарів, про що надається сертифікат про походження форми СТ-1;

-         відповідність товарів умовам "прямого договору" між українським та російським підприємством й "прямої поставки" з України до Росії.

Тобто європейські товари ввезені до України з одного боку не матимуть юридичних підстав для отримання сертифікату походження СТ-1 (зважаючи на європейське походження).

З іншого – без підробки документів не відповідатимуть критеріям "прямого договору" і "прямої поставки", адже транзитом через посередника будуть переміщуватися через Україну.

Разом з тим, у випадку поодиноких спроб нелегального реекспорту до Росії європейських товарів є ряд засобів що його знешкоджують. Такими є:

-  перевірка справжності сертифікатів СТ-1;

-  постійний моніторинг й аналітична робота з боку митних органів по виявленню фальсифікації документів про походження;

-  пост-митний аудит відповідності походження товару після митного оформлення;

-  співставленням даних митної статистики, що була фіксована на трьох кордонах – ЄС, українському та російському, тощо.

По-друге, окрім юридичної сторони, вкрай низький шанс європейського реекспорту до Росії з огляду на економічні умови, а саме через знецінення рубля по відношенню до євро.

Так, у період з початку 2014 року "дерев’яний" знецінився з 45,1 до 71,4 рублів за євро, що призвело до удорожчання європейських товарів для пересічних громадян Росії в 1,6 разів.

Указане значно знижує попит на європейські товари на російському ринку, а тому можливість уникнення російських мит, середній рівень яких згідно даних СОТ складає близько 7,7 % навряд стане приводом для реекспорту.

По-третє, практично повністю знищує торговельні відносини, не кажучи про загрозу масового реекспорту чи витіснення українських товарів на російський ринок європейськими, непередбачувана та дискримінаційна зовнішньоторговельна політика Росії.

"Газові", "молочні" та "сирні", "шоколадні" торговельні війни, введення утилізаційного збору на легкові та вантажні авто, тестування російської системи митного контролю, в результаті якої на кілька днів у серпні 2013 року був припинений український експорт до РФ, загроза ембарго на сільськогосподарський імпорт з України вже з початку 2016 року – лише неповний список дискримінаційних заходів, що були вжиті з боку Росії.

Як наслідок, дані зовнішньої торгівлі між Україною та РФ свідчать про стійку тенденцію до її припинення.

Експорт з України до Росії

Імпорт з Росії до України

 

Найбільш очевидним результат торговельної політики Росії до України виявляється порівнянням статистики першої половини 2015 року з тим же періодом 2013 року: обсяги експортно-імпортних операцій між країнами впали більш ніж втричі й мають неухильну тенденцію до ще більшого зниження.

Ще більш деструктивною виявляється ситуація при огляді товарних ліній, згідно яких Росія введе імпортні мита чи повне ембарго з початку 2016 року (рис. 3, 4, 5).

Топ-10 товарів українського експорту до Росії, на які з 01.01.16 р. буде введено імпортне мито.

Експорт українських товарів, які з 01.01.16 р. будуть заборонені для ввезення до Росії

Порівнюючи дані першої половини 2015 року з аналогічним періодом 2013 року очевидно, що суттєве скорочення чи повне припинення експорту спостерігається по практично усіх товарних лінях до яких буде застосовано імпортне мито.

При цьому, сумарно за всією номенклатурою указаних товарів в порівнянні з 2013 роком скорочення відбулося більш ніж в чотири рази, й наразі складає близько 20% українського експорту до Росії і лише 2,5% від загального українського експорту.

Стосовно ж сільськогосподарського експорту з України до РФ, на який повинно бути накладено ембарго з початку 2016 року, то він зменшився ще більше – у 5 разів до $62,26 млн. в першій половині 2015 року.

Таким чином, частка указаних товарів наразі становить лише 2,7% від всього експорту до Росії і 0,34% від загального українського експорту.

Як наслідок, несуттєві для зовнішньої торгівлі обсяги товарів й подальша їх негативна динаміка, свідчать не лише про відсутність загроз російському ринку і надуманість проблеми реекспорту, висунутої російським урядом.

Російські санкцій на ті обсяги товарного експорту, що лишилися, не несуть загроз й для України, особливо у тому обсязі, в якому їх намагається представити російська пропаганда.

Очевидно, що наразі взагалі під питанням існування домовленості про зону вільної торгівлі з Росією, яка як довела історія, не варта паперу, на якому написана.

Сергій Войтов, старший науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України

ЕП