Замість запрошення до НАТО Україні хочуть запропонувати «щось інше»

Коли лідери НАТО зберуться цього літа, щоб відсвяткувати 75-річчя військового союзу, останнє, що вони захочуть обговорити, — це російських військових, які марширують українською землею, а все через нездатність Європи через свою слабкість надати Києву необхідну підтримку. У результаті Україна все чекає на офіційне запрошення до НАТО.

Проте представники альянсу згодні, що на вашингтонських урочистостях, запланованих на липень, цього не станеться. НАТО не має бажання приймати нового члена, який через угоду про колективну безпеку втягне її в найбільшу з 1945 року сухопутну війну в Європі.

Це змушує НАТО шукати якусь золоту середину: щось окрім членства, але досить вагоме, щоб виявити довгострокову підтримку Україні, як висловився цього тижня генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг. За словами високопоставлених західних дипломатів, які брали участь в обговореннях, поки неясно, про що саме йдеться.

Пропозиції, висунуті цього тижня на зустрічі міністрів закордонних справ у Брюсселі, щодо надання НАТО більшого контролю над координацією військової допомоги, фінансування та навчання українських сил відразу зіштовхнулися з хвилею скептицизму. Сполучені Штати та Німеччина, як і на минулорічному саміті у Вільнюсі, виступають проти запрошення України до Вашингтона на переговори про членство і хочуть, щоб у липні питання зняли з порядку денного, незважаючи на схвалений минулої зими аналогічний процес у Євросоюзі. Чого вони хочуть, то це взяти перед Україною конкретні здійсненні зобов'язання. У спробах чітко визначити, які умови має виконати Україна, щоб розпочати переговори з НАТО, прогресу поки що не спостерігається.

Однак до липня все це не матиме значення, якщо Росія продовжить набирати позиції, а Україна опиниться під загрозою поразки — перспектива дедалі реальніша з кожним місяцем, поки республіканці в Конгресі США продовжують блокувати пакет допомоги Києву в розмірі $60 млрд. "Ситуація на місцях може виглядати набагато гірше, ніж сьогодні, і тоді виникне реальне питання: "Як ми можемо бути впевнені, що Росія не переможе?" - запитує колишній постпред США в НАТО Іво Даалдер. — Ми всі можемо думати, що саміт НАТО проходитиме так само, як сьогодні, але це не так. Останні два місяці не були для України добрими, і в найближчому майбутньому краще не стане", - заявив пан Даалдер, нині президент Чикагської ради з глобальних питань.

Минулого року на саміті НАТО у литовському Вільнюсі Україну ще раз запевнили, що одного разу вона стане повноправним членом альянсу, але для цього потрібно щось змінити щодо демократії та безпеки. Розпливчаста обіцянка стривожила Київ та його найзатятіших прихильників у країнах Балтії, Північної та Східної Європи.

Через дев'ять місяців Україна все ніяк не впорається з наслідками військового контрнаступу, внаслідок якого витратила дорогоцінні артилерійські боєприпаси та інше озброєння, але при цьому не змогла відвоювати в Росії хоч скільки-небудь значну територію. Країна, як і раніше, гостро потребує зброї, особливо для протиповітряної оборони; її міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив у четвер, що лише у березні Росія вдарила по Україні 94 балістичними ракетами. "Я не хочу псувати вечірку з нагоди дня народження НАТО, але відчуваю, що маю виступити від імені українців з протверезним посланням про ситуацію з російськими повітряними атаками на мою країну, руйнування нашої енергосистеми та економіки, вбивства мирних жителів", — заявив Кулеба у брюссельській. штаб-квартирі НАТО.

За його словами, цього літа у Вашингтоні він "уважно слухав" дискусії колег-дипломатів про те, як НАТО може вирішити питання про членство України, і обережно відповів у тому ж дусі. "Форму і зміст наступного кроку на шляху до членства України в НАТО повинні визначати самі союзники, - сказав він. - Ми будемо з нетерпінням чекати на результат, але, звичайно, вважаємо, що Україна гідна бути членом НАТО і що це має статися якомога раніше ".

Столтенберг спробував заповнити прогалину, висунувши на цьому тижні дві пропозиції щодо подальшої підтримки України, які, як він сподівається, можуть отримати схвалення на час липневої зустрічі глав держав НАТО у Вашингтоні. Перший варіант, згідно з яким відповідальність за координацію коштів та постачання зброї Україні необхідно покласти на НАТО, а не США, викликав заперечення з боку Угорщини та інших союзників, оскільки здатний безпосередньо втягнути альянс у війну. Проти такого виходу із ситуації виступають також і Сполучені Штати, як стверджує Даалдер, хоча від публічної критики адміністрація Байдена досі утримувалася. У четвер держсекретар Ентоні Блінкен лише побіжно торкнувся цього питання, похваливши очолюваний Америкою процес за "екстраординарні результати".

Інший варіант — надати Україні допомогу у розмірі 100 мільярдів доларів протягом п'яти років — викликав замішання, оскільки незрозуміло, як змусити країн-членів робити свій внесок, особливо з урахуванням бюджетних та політичних обмежень, подібних до тих, які затримують у конгресі США пакет допомоги Києву. . Але Столтенберг заявив, що такі плани є життєво важливими для забезпечення постійної підтримки з боку НАТО, а не розрізнених пожертвувань. При цьому він привітав нещодавні постачання дронів, ракет, бронетехніки та боєприпасів із Великобританії, Чехії, Фінляндії, Франції та Німеччини.

Столтенберг додав, що головнокомандувачу ОЗС НАТО в Європі генералу армії США Крістоферу Каволі було доручено розробити план надання надійної та передбачуваної допомоги Україні в наступні роки. "Якщо союзники по НАТО зроблять те, що мають, то українці зможуть досягти нових успіхів, - сказав Столтенберг. - Ось чому союзникам необхідно робити більше, копати глибше і швидше надавати всеосяжну військову підтримку, а також забезпечити собі сильніші та надійніші структури на довгострокову перспективу".

Підтекстом цієї терміновості є бажання НАТО захистити західну підтримку України від Дональда Трампа, як кажуть останні місяці, у разі його переобрання у листопаді. Трамп довгий час зневажав НАТО, висміюючи її членів за небажання платити "справедливу частку" витрат на безпеку, а в лютому взагалі заявив, що через це не допомагав би європейцям, напади на них Росія.

У Брюсселі Блінкен заявив, що "від союзника за союзником" чує про те, що "наша прихильність та участь незамінні для цього альянсу" та його підтримки Україні. За його словами, остання працює над змінами, необхідними для вступу до НАТО, і, не вдаючись у подробиці, відзначив різні зусилля блоку щодо вироблення нових гарантій для змученої воєнним конфліктом країни перед зустріччю у липні. Проте з його коментарів стало зрозуміло, що різкого відхилення від статусу-кво світові не слід очікувати. "Ці розмови в останні кілька днів були з акцентом саме на тому, що ми робитимемо на саміті, - сказав Блінкен. - Щоб конкретизувати це питання, ми тримаємо зв'язок з усіма країнами та експертами, і так продовжуватиметься аж до саміту".

The New York Times , США