Мобілізація зіткнулася з демографічною ямою: під загрозою ціле покоління

Мільйонна українська армія виснажена. Багато солдатів служать уже два роки без перерви. Десятки тисяч загинули або зазнали серйозних поранень. ЗСУ відчайдушно потрібні новобранці.

Але Україна зіткнулася з потужним демографічним бар'єром, який назрів уже давно: у країні дуже мало молодих чоловіків.

Здорові чоловіки віком до 30 років, кістяк збройних сил більшості країн — найменше покоління в сучасній історії України. Тому Києву належить знайти якийсь компроміс між тим, як зупинити безжальну навалу Росії і набрати необхідну кількість новобранців, не знекровивши при цьому ціле покоління.

На початку місяця президент Володимир Зеленський зважився на політично болісний крок, знизивши призовний вік з 27 до 25 років — хоча за мірками більшості інших країн вікова планка, як і раніше, неймовірно висока. У США, наприклад, чоловіків можуть призивати до армії з 18 років.

Через небажання Києва опускати її ще нижче приховується невпинний вплив історії. Нинішня демографічна яма сягає корінням у минуле століття.

Наслідки Першої та Другої світових воєн в Україні відчувалися навіть у 1990-х: у ході обох конфліктів народжувалося менше дітей, внаслідок чого на світ з'явилося два нечисленні покоління.

Це зниження позначилося надалі і обмежило чисельність населення України навіть через кілька десятиліть.

Розпад Радянського Союзу 1991 року підірвав демографію ще більше, оскільки рівень народжуваності впав на тлі економічної депресії.

Різкий спад тривав понад десять років, внаслідок чого на світ з'явилося нечисленне покоління в новітній історії України.

Хлопчикам, які тоді народилися, зараз від 18 до 27 років — це найкращий призовний вік. Для порівняння, сорокарічних чоловіків в Україні більш ніж удвічі більше, ніж двадцятирічних.

Минулий формат призову всіляко оберігав молоде покоління. Нині ж 25 та 26-річні українці якраз опиняться у гущі подій.

Різке падіння народжуваності в Україні у перші десятиліття після розпаду Радянського Союзу аж ніяк не унікальне. Аналогічний процес спостерігався у багатьох пострадянських державах, включаючи саму Росію. Економіка впала, а смертність серед старшого покоління чоловіків різко підскочила — переважно від невиліковних серцево-судинних захворювань, алкоголізму та виробничих травм.

Однак демографічна проблема України на тлі нинішньої війни стоїть набагато гостріше за російську. Населення Росії майже вчетверо більше, і це дає їй більший резерв, звідки можна черпати сили. До того ж падіння народжуваності (середньої кількості дітей у кожної жінки) виявилося різкішим в Україні, внаслідок чого чисельність молодих чоловіків у порівнянні з рештою населення зменшилася ще більше.

У 1990-х роках над Україною нависла невпевненість у майбутньому: заощадження зникли, а зарплати знецінилися на тлі економічної кризи. Ця невизначеність "позначилася на репродуктивній поведінці населення", заявив в інтерв'ю телефоном заступник директора Інституту демографії та соціальних досліджень імені Птухи Олександр Гладун.

1991 року, коли Україна тільки здобула незалежність, середня народжуваність становила 1,9 дітей на одну жінку. Через десять років цей показник впав до 1,1 дитини.

Коли дітям 90-х виповнилося 20 років, їх нечисленність далася взнаки спочатку на ринку праці, а потім, з початком російської агресії, на полі бою — причому набагато гостріше.

Рішення Зеленського призивати на фронт чоловіків, починаючи з 25-річного віку, ризикує прорідити це й без того мізерне покоління українців ще більше. Нарешті, багато хто з обмеженого резерву 25 та 26-річних — а їх у країні, за оцінками уряду від 2022 року, близько 467 000 — уже служать в армії, проживають на окупованих територіях або виїхали за кордон. Інших у категорію невійськовообов'язаних переводять робота чи інвалідність.

Українські лідери вважали, що вони не мають іншого вибору, окрім як знизити призовний вік.

Рівень втрат у конфлікті із Росією високий. Більшість охочих піти добровольцями вже на фронті.

Наскільки швидко Україна збере та навчить необхідних новобранців і чи будуть вони готові до великого російського наступу, який очікується навесні чи влітку, неясно.

"Рішення прийняте - воно хороше, але запізніле", - сказав полковник Сергій Грабський і військовий оглядач українських ЗМІ.

Наслідки бойових дій для наступного покоління українців уже позначаються. Число новонароджених з 2021 по 2023 рік скоротилося майже вдвічі.

За словами демографів, один із важливих чинників цього падіння у тому, що до 800 000 українських жінок віком від 18 до 34 років втікли до країн Європейського союзу, свідчать дані Євростату. На даний момент дефіцит жінок в українській демографії відчувається гостріше за військовий призов для чоловіків.

Однак зниження призовного віку загрожує вразити ще більшою мірою і без того нечисленне покоління. А на окупованих територіях Росія вже ставить чоловіків під рушницю проти України, починаючи з 18 років.

Демографічні перспективи країни, каже демограф Гладун, наразі залежать від двох чинників: скільки чоловіків загине на фронтах та скільки жінок повернуться з Європи. Але Україна не має іншого вибору, окрім як закликати до армії молодь, сказав він.

"Що ми можемо вдіяти? — спитав він риторично. - Це війна".

The New York Times , США