Мирні переговори між Росією та Україною: ось що говорять на Заході

Перед початком російського вторгнення в Україну багато європейських лідерів заривали голови в пісок і відмовлялися визнавати загрозу війни, що насувається. Зараз, коли цей конфлікт розміняв уже третій рік, вони не наважуються говорити про мир.

І коли папа римський Франциск 9 березня висловив думку про те, що необхідні переговори, оскільки Україна не змогла вигнати російські війська зі своєї території, він порушив питання, яке майже ніхто в європейських центрах влади не хотів обговорювати. Крім того, його пропозиція прозвучала у вкрай болісний для Києва момент конфлікту.

Мабуть, Україна сьогодні у найвідчайдушнішому і найгіршому становищі, ніж будь-коли. Довгоочікуваний торішній контрнаступ не призвів до рішучого прориву, а Росія просувається вперед. Тим часом, перспективи західної підтримки, насамперед американської, раптом стали вкрай невизначеними.

Колишній президент Дональд Трамп, пред'явив свої претензії на Білий дім і досить впевнено йде до нового президентського терміну, а в європейських країн закінчуються боєприпаси. За таких обставин Папа римський поставив питання, яке, напевно, неодноразово повторюватиме багато хто в наступні місяці: чи не настав час серйозно подумати про переговори з Володимиром Путіним?

Таке питання, навіть поставлене неофіційно та в приватному порядку, викликало страх і жах у багатьох західних чиновників, у яких POLITICO взяв інтерв'ю для написання цієї статті.

"Деякі країни Центральної Європи дуже емоційно відреагували на ідею проведення мирної конференції, - пояснив один чиновник із ЄС. - Вони все ще бояться, що стануть наступними, якщо ми підемо на поступки Путіну".

На думку українців, мирні переговори просто немислимі, поки Путін перебуває при владі.

Інший високопоставлений європейський чиновник зазначив, що Росія не вважатиме мирну угоду з Україною остаточною. "Путін нападав на Україну тричі за останні 10 років. Немає підстав вірити, що оскільки ми віддамо йому Крим, Донбас, Херсон чи щось там ще, він відмовиться від усіх своїх планів щодо взяття Києва".

Жодних заборон

Ця війна, в ході якої загинуло понад 30 000 українських військових та 10 000 мирних жителів, також радикально змінила ситуацію в галузі європейської безпеки. Після початку російської агресії у лютому 2022 року Швеція та Фінляндія вступили до НАТО, а країни Євросоюзу зміцнюють свою оборону, збільшуючи витрати на неї та розширюючи співпрацю між собою.

Але Україна та її союзники в Європі знають, що їхні зусилля приречені на провал, якщо не буде головного: підтримки з боку США. На відміну від Європи та Британії, у Вашингтоні тема переговорів не перебуває під забороною.

Американські офіційні особи наполягають, що без України вони не вступлять у жодні переговори. Проте Трамп, який, за даними опитувань, сьогодні трохи випереджає президента Джо Байдена, каже, що зупинить бойові дії за 24 години. Угорський прем'єр-міністр Віктор Орбан стверджує, що Трамп припинить фінансування України одразу, як тільки прийде до влади.

Республіканці у конгресі відмовляються затверджувати новий пакет допомоги для України, а результати деяких опитувань громадської думки показують, що більшість прихильників Трампа виступають проти подальшої допомоги Києву.

Уряд Британії, яка традиційно є найближчою військовою союзницею Америки, відмовляється від ідеї переговорів з Путіним. Незважаючи на те, що до влади у Вашингтоні може повернутися Трамп, британські офіційні особи заявляють, що вони навіть не обговорюють можливості мирних переговорів.

Один високопосадовець із команди прем'єр-міністра Ріші Сунака каже, що завдання Британії та Європи на цей рік — посилити підтримку України та показати Трампу та його республіканським прихильникам, що в цій війні Захід може здобути перемогу.

Керівництво Німеччини та Франції так само не бажає сідати за стіл переговорів з Путіним. Західноєвропейські дипломати навіть не розробляють запасного плану на випадок відмови Америки від підтримки України — побоюючись, що якщо вони почнуть це робити, то подібна відмова станеться з більшою ймовірністю.

Один європейський дипломат сказав, що незважаючи на бюджетні обмеження, "Європі потрібно подвоїти зусилля". За його словами, це буде "не лише політичний сигнал для Путіна... це буде також сигналом до початку дебатів в американському конгресі про допомогу Україні". Він також пояснює: "Ми бачимо, який опір чинить Трамп та інші лідери республіканців. Нині це найсерйозніший виклик, з яким ми стикаємося".

Без американської підтримки Європа не зможе забезпечити Україну грошима та необхідною бойовою технікою, заявив цей дипломат. "Було б дуже завбачливо не подавати такі сигнали і не створювати враження, що Європа може обійтися без США. Це безумовно не так, і нам потрібно, щоб республіканці переглянули свою позицію і просунулися вперед у питанні допомоги Україні".

Жодних сумнівів

Португальський прем'єр-міністр Антоніу Кошта заявив, що ЄС не може собі дозволити навіть найменшої ознаки слабкості у підтримці України. "Мир - наша спільна мета, - заявив Кошта виданню POLITICO під час інтерв'ю. - Але лише Україна може вирішувати, коли проводити мирну конференцію".

Він додав: "Обов'язок Євросоюзу також у тому, щоб показати, що він повністю на боці України, і що не може бути жодних сумнівів у нашій відданості".

Президент Франції Еммануель Макрон в останні тижні посилив свою позицію щодо Росії. Він закликав союзників "не бути боягузами" і попередив, що не виключає у разі потреби відправлення сухопутних військ на боротьбу з росіянами.

За словами Бенджаміна Хаддада з партії Макрона "Відродження", у Парижі не прагнуть переговорів. "Нам потрібно відновити перевагу, перш ніж ми приступимо до врегулювання, — сказав він. — Я не вірю, що Путін сяде за стіл і стане в дусі доброї волі вести переговори. Зараз перебіг подій складається на його користь, він перемагає на полі бою, та й Трамп іде на вибори з обґрунтованою впевненістю”.

На публіці Путін стверджує, що він відкритий для переговорів, щоб покласти край військовій "трагедії". У листопаді на саміті двадцятки він виступив із пропозицією про припинення вогню, а в січні заявив американцю Такеру Карлсону, що готовий до діалогу. Як повідомляє агентство Reuters, російські представники неофіційно зверталися до високопосадовців з американської адміністрації з проханням про посередництво на переговорах про перемир'я, проте отримали відмову.

Правду кажучи, протиборчі сторони неймовірно далекі один від одного. Київ хоче повернути всі території, які він вважає незаконно анексованими та окупованими російськими військами з 2014 року, а також отримати від Москви відшкодування збитків. Кремль, між тим, навідріз відмовляється повертати ті чотири українські регіони, які він захопив у 2022 році. Навпаки, Москва вимагає, щоб Україна роззброїлася, відмовилася від спроб вступити до ЄС та НАТО та повернулася до сфери російського впливу.

Неофіційно деякі представники європейських урядів визнають, що згодом розпочати переговори з Росією таки доведеться.

Європейський чиновник, чиї слова цитувалися вище, назвав ідею мирних переговорів "забороненою" для тих країн, які бояться, що стануть наступною мішенню для Путіна. Але в результаті ці рішуче налаштовані країни можуть розчаруватися.

"Потрібно бути реалістами, - сказав співрозмовник видання. - У якийсь момент нам доведеться розпочати переговори про мир і, можливо, навіть про відмову від деяких територій".

Автори: Барбара Моенс, Стюарт Лау, Сем Блюетт, Айтор Ернандес-моралес, Клеа Колкатт, Вероніка Мелкозерова.

Свої матеріали для статті надали Ден Блум, Еміліо Касаліччіо та Тім Росс

Politico , США